Україна володіє великими ґрунтовими ресурсами, що дозволяють отримувати високі врожаї сільськогосподарських культур. Багато в чому за формування врожаю відповідають мінеральні добрива, із споживання яких Україна відстає від економічно розвинутих країн світу. Тому, цілком очевидно, що розвиток сільськогосподарської сфери передбачає постійне збільшення обсягу споживання і розширення асортименту мінеральних добрив.

Найбільш недооціненим елементом споживання в країні є калій, про що свідчить співвідношення азоту і калію у внесених добривах (N:K2О), що становить 1:0,2 при науково-обґрунтованому не менше 1:0,7. Середні дози калійних добрив в Україні за останні 26 років в порівнянні з 1990 р, коли в ґрунт надходило близько 35 кг К2О на 1 га ріллі, значно знизилися і в даний час складають всього 7,5 кг К2О. У свою чергу, в країнах Європейського Союзу на 1 га орних земель застосовуються більш високі дози калію: в Нідерландах – 25 кг К2О/га, в Німеччині і Великобританії – майже 40 кг К2О/га, в Польщі – понад 50 кг К2О/га.

Основна причина низького обсягу внесення калійних добрив криється в переконаності аграріїв в тому, що більшість ґрунтів України достатньо забезпечені калієм. Однак, за останні 26 років інтенсивне використання сільськогосподарських земель без компенсаційного внесення калію призвело до сильного виснаження ґрунтів України.

Крім того, згідно з даними Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. Соколовського в Харкові, використовувані методи визначення вмісту калію дають завищену оцінку калійного стану ґрунтів степової та лісостепової зони. Тому рекомендується застосовувати калійні добрива не тільки на малозабезпечених ґрунтах, але також і на ґрунтах, де результати аналізів вказують на достатній вміст калію.

Хоча калій і не входить до складу органічних сполук, як азот і фосфор, він є каталізатором багатьох фізіологічних і біохімічних процесів у рослинах, бере участь в процесі фотосинтезу і утворенні високоенергетичних сполук (АТФ), сприяє накопиченню вегетативної маси рослин. Калій бере активну участь в поглинанні води і мінеральних речовин корінням рослин, у переміщенні асимілятів між органами, активує ферменти, які прискорюють синтез білків і вуглеводів.

У значній мірі на вирощування сільськогосподарських культур впливають погодні умови. Все більше негативний вплив на посіви і кінцеву врожайність здійснюють тривалі посухи не тільки на півдні і сході країни, але також в центральних, і навіть в західних регіонах України. Озимі зернові культури і ріпак страждають також від вимерзання, осінніх або весняних заморозків, що часто веде до необхідності їх пересіву.

Калію належить ключова роль в регулюванні водного режиму рослин, утриманню води в клітинах, зменшення випаровування вологи і підтримці тургору, і, в кінцевому підсумку, підвищенню ефективності використання води. Він також бере активну участь в накопиченні органічних сполук в клітинному соку. Тому, забезпечення рослин необхідною кількістю калію, що легко засвоюється є однією з основних умов збільшення стійкості рослин до несприятливих стресових факторів (посухи, низьких температур, вилягання тощо).

Незважаючи на те, що стійкість рослин до хвороб і шкідників обумовлена ​​переважно генетичними чинниками, калій впливає також на механізми захисту рослин від шкідливих патогенів. При дефіциті калію спостерігається зниження імунітету рослин до основних збудників хвороб і шкідників сільськогосподарських культур (іржі, борошнистої роси, фітофторозу, збудників кореневої і стеблової гнилі, плямистостей зернових культур, попелиць, бурякової нематоди і т.д.), і, тим самим, призводить до зростання витрат на хімічні засоби захисту рослин.

Калій позитивно впливає на якість рослинницької продукції. Він не тільки збільшує вміст цукрів, вітамінів і органічних кислот, а й сприяє поліпшенню смакових якостей, аромату, кольору, структури і консистенції м’якоті плодів і ягід. Калій продовжує термін зберігання сільськогосподарської продукції, підвищує стійкість до механічних пошкоджень при зберіганні і транспортуванні, покращує якість товару при вантажно-розвантажувальних роботах. Оптимальне забезпечення рослин калієм веде також до зниження накопичення нітратів в овочах, так як потрапляючи в рослини азот приймає участь в утворенні білків.

З 2010 року в Україні спостерігається коливання врожайності сільськогосподарських культур: зернових, цукрових буряків, соняшника, картоплі і кукурудзи.

Збільшення врожайності і продуктивності вирощуваних культур в Україні можливе при застосуванні концепції «4-х правил», згідно з якою для сталого ведення сільськогосподарського виробництва необхідна оптимізація форм, частки, строків і способів внесення добрив. Тому з метою максимального використання потенціалу сучасних сортів і підвищення продуктивності сільськогосподарських культур вкрай необхідно збалансоване застосування мінеральних добрив і доведення частки калійних добрив до оптимального рівня. Відповідно до закону Ю. Лібіха, врожайність залежить від елемента живлення, який знаходиться в мінімумі. В Україні дуже часто таким елементом є калій.

З урожаєм близько 7 т/га зерна виноситься 150-200 кг К2О/га, а при отриманні 2 т/га насіння і відповідної листостеблевої маси соняшнику – близько 250 кг К2О/га. Залежно від культури і врожайності споживання калію може скласти 350 кг К2О/га і вище. Виникнення дефіциту калію в ґрунті серйозно впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Тому, рекомендується не допускати тривалого виснаження ґрунтів калієм, так як це веде до різкого зниження здатності ґрунту задовольняти потреби рослин в необхідній кількості елементів живлення, особливо в критичні періоди його споживання, в залежності від культури, в основному в травні-липні, коли максимальне поглинання рослинами калію доходить до 7-10 кг К2О/га і більше на добу.

Основна увага аграріями приділяється азотним добривам. Так як органічних добрив в Україні вноситься недостатньо для підтримки позитивного балансу калію, з метою відшкодування його виносу і збереження ґрунтової родючості необхідно додатково вносити калійні добрива. Одностороннє використання азоту без застосування калійних добрив не дає очікуваного ефекту у вигляді максимальної врожайності. Калій збільшує в середньому на 20% ефективність використання азоту, що дозволяє істотно скоротити втрати азоту або використовувати більш низькі дози азотних добрив. Доведено, що калій підсилює вироблення азоту азот-фіксуючими бактеріями бобових культур (сої, сочевиці, люцерни, люпини, гороху і ін.), що веде до зростання забезпеченості рослин азотом. Він надає також позитивний вплив на ефективність фосфору, сірки, міді, марганцю, цинку та інших елементів живлення.

Численні дослідження свідчать про високе реагування сільськогосподарських культур на калій і економічну ефективність калійних добрив в Україні. Згідно з даними Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України внесення калію сприяло підвищенню врожайності озимої пшениці на 6-15%, ріпаку – на 16-29%, кукурудзи – 17-31%, картоплі – 5-19%. Окупність ріпаку становить при цьому близько 6-8 кг насіння на 1 кг внесеного калію (К2О), пшениці – 6-11 кг, кукурудзи – 13-18 кг, картоплі – 21-28 кг. Економічні розрахунки показують, що внесення 1 кг калію у вигляді хлористого калію в посівах пшениці, кукурудзи та ріпаку приносить в середньому близько 2 гривень, що може дати від 1100 гривень чистого доходу на 1 га озимої пшениці до майже 4600 гривень при вирощуванні кукурудзи, і 5000 гривень – озимого ріпаку.

В силу географічної близькості, а також добросусідських відносин, ключовим постачальником хлористого калію в Україну завжди була Республіка Білорусь, частка якої в останні роки неухильно зростає, досягнувши в 2016 році 98%. Експортером білоруських калійних добрив на ринок України є Білоруська калійна компанія (БКК). БКК є світовим лідером в експорті калійних добрив з часткою майже 20%, а білоруський калій поставляється більше ніж в 100 країн світу. У липні 2016 р відбулося відкриття в Україні дочірньої торгівельної компанії БКК – ТОВ «АГРОРОЗКВІТ». Даний крок дозволяє більш ефективно взаємодіяти з кінцевими споживачами калію в Україні та здійснювати поставку в максимально короткі терміни – всього протягом трьох-п’яти днів з моменту відвантаження з м. Солігорськ, що дає можливість українським аграріям оперативно планувати і постійно оптимізувати графік внесення добрив. Білоруський калій може відвантажуватися як навалом, так і в фасованому вигляді.

З метою кращого розуміння потреб наших покупців, ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» спільно з БКК прагне бути якомога ближче до кінцевого споживача, тому налагоджується прямий діалог з фермерами та агрономами як дрібних і середніх господарств, так і найбільшими агрохолдингами України.

Залишити ваш коментар